уклі́н
-ло́ну, ч.
1. Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Віддавати уклін .
• Земни́й (низьки́й) уклі́н — а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани; б) словесне вираження глибокої пошани, вдячності кому-, чому-небудь.
2. Вітання кому-небудь, передане письмово, у листі, або через іншу особу.