тра́нша
-і, ж.
1. Серія або частина облігаційної позики, зазвичай міжнародної, що випускається або з розрахунком на поліпшення ринкової кон'юнктури у майбутньому, або для розміщення на позичкових ринках різних країн.
2. Частка позики, кредиту, що передається кредитору одноразово, у вигляді однієї порції.
Словарь юридических терминов
ТРАНША
(англ. tranche) — серия или часть облигационного займа, как правило международного, выпускаемого сериями.