сумни́й
-а́, -е́.
1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка . || Пов'язаний зі смертю, трауром; скорботний.
2. Сповнений, пройнятий сумом, тугою, журбою. || у знач. ім. сумна́, -но́ї, ж. Журлива пісня. || Який минає, проходить у журбі; тяжкий, безрадісний.
3. Який викликає, навіває сум.
4. Вартий співчуття, жалю. Сумний випадок . || Який завдає досади; прикрий. || Непривабливий; жалюгідний. || Недобрий; нікчемний.
Начните вводить слово: