слу́жба
-и, ж.
1. Дія за знач. служити 1-5), 7), 8). || Обов'язок, визначений посадою.
• Стоя́ти на слу́жбі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь.
2. Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто-небудь працює, служить. || заст. Озброєні люди, що служать у кого-небудь.
3. Перебування в армії, відбування військового обов'язку. || Певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії. Інтендантська служба . Санітарна служба . || у сполуч. з означ. , заст. Збройні сили, армія будь-якої країни. Дійсна військова служба .
4. чого і з означ. Галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи.
• Ауди́торська слу́жба — організація, яка здійснює на договірних засадах позавідомчий незалежний контроль встановленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності господарських організацій.
• Ма́ркетингова слу́жба — спеціальний підрозділ підприємства, який діє на основі принципів і методів маркетингу.
• Метрологі́чна слу́жба — мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань в закріпленій сфері діяльності.
• Слу́жба пого́ди — система забезпечення народного господарства і населення даними про фактичний стан погоди, а також складання прогнозів погоди.
• Слу́жба ча́су — а) сукупність робіт по визначенню й зберіганню часу та передачі й прийому по радіо сигналів точного часу; б) об'єднання астрономічних установ, що проводять відповідну роботу.
5. тільки мн. Надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі.
6. збірн. , заст. Слуги, прислуга.
7. Виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння.
8. розм. , заст. Військовослужбовець, солдат ( перев. у звертанні).
• Відслужи́ти слу́жбу — а) відбути строк військової служби; б) стати непридатним внаслідок тривалого користування; вийти з ладу.
• Нести́ слу́жбу — виконувати певну роботу, обов'язки, доручення тощо.
• Слу́жбу служи́ти — а) робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне комусь, чомусь; б) мати певне значення, виконувати свою роль, своє призначення.
• Слу́жбу услужи́ти — зробити якусь послугу.
Начните вводить слово: