склада, мн. склады (склады простореч.), м. 1. Запас чего-н., большое количество каких-н. предметов, сосредоточенных, сложенных в одном месте. Склад оружия. Дровяной, лесной склад. 2. Специально приспособленное помещение, место, здание, куда складываются и Где хранятся запасы товара, материалов. Постройка товарных складов. Каменные склады. Застраховать склад. Железобетонные склады. Я работаю на складе. 3. только ед. характер устройства и организации чего-н. (в результате того, как складывается, образуется что-н.), образ мыслей и привычек. Мы, коммунисты, - люди особого склада. Сталин. Склад жизни. Своеобразный склад ума.
Способ, характер чего-н. И подлинно запел, да только лишь совсем особым складом. Крылов. 4. только ед. Телосложение (спец.). Лошадь хорошего склада. Склад тела коровы влияет на молочность ее. 5. только ед. Логическая связь, стройность, смысл (разг.). В ней (балладе) большие чудеса, очень мало складу. Жуковский. Ни складу, ни ладу. Поговорка. Где чудеса, там мало складу. Грибоедов.
Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
СКЛАД
склада, мн. склады, м. (устар.). То же, что слог в 1 знач., теперь только в выражении читать по складам - о ненаучившемся еще бегло читать.
Словарь русских синонимов Н. Абрамова
СКЛАД
см. депо , конструкция , помещение , согласие , строение , строй , устройство
Украинский толковый словарь
СКЛАД
склад
I -у, ч.
1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого , з чого . Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці, запаси чого-небудь.
2. кого , чого , з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле. || Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію. || Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.
• Вхо́дити до скла́ду — бути складовою частиною чого-небудь.
• У по́вному скла́ді — цілком, весь, повністю.
• Зако́н ста́лості скла́ду хім. — один із основних законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її одержання.
• Склад зло́чину юр. — сукупність установлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин.
• Словнико́вий склад лінгв. — сукупність слів якоїсь мови.
II -у, ч.
1. Будова тіла людини, тварини. || чого . Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.
2. чого , з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т ін.) людини.
3. Спосіб викладу думок, манера письма. || Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.
4. грам. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.
• Відкри́тий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.
I -у, ч.
1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого , з чого . Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці, запаси чого-небудь.
2. кого , чого , з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле. || Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію. || Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.
• Вхо́дити до скла́ду — бути складовою частиною чого-небудь.
• У по́вному скла́ді — цілком, весь, повністю.
• Зако́н ста́лості скла́ду хім. — один із основних законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її одержання.
• Склад зло́чину юр. — сукупність установлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин.
• Словнико́вий склад лінгв. — сукупність слів якоїсь мови.
II -у, ч.
1. Будова тіла людини, тварини. || чого . Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.
2. чого , з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т ін.) людини.
3. Спосіб викладу думок, манера письма. || Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.
4. грам. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.
• Відкри́тий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.
Большой русско-украинский словарь
СКЛАД
кого-чего сущ. муж. рода
1. помещение, запас
2. сложение, вид
3. строй ума, мыслей и т.п. склад -у
• торговый склад -- торговий склад
• склад оружия -- склад зброї
• склад фигуры -- склад (будова) фігури
• душевный склад -- душевний склад
1. помещение, запас
2. сложение, вид
3. строй ума, мыслей и т.п. склад -у
• торговый склад -- торговий склад
• склад оружия -- склад зброї
• склад фигуры -- склад (будова) фігури
• душевный склад -- душевний склад