СИЛА: значение слова

Начните вводить слово:
Нажмите сюда, чтобы развернуть список словарей

Украинский толковый словарь

СИЛА

си́ла

-и, ж.

1.
Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що-небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва енергія, життєдайність кого-, чого-небудь.
• З оста́нніх сил — з найбільшим напруженням, докладаючи неймовірних зусиль.

• З усі́х сил — з максимальним напруженням, інтенсивністю.

• Че́рез си́лу — а) з великим зусиллям; б) примушуючи себе.


2.
Здатність людини до духовної діяльності, до вияву своїх розумових або душевних властивостей (волі, розуму, характеру і т. ін.). || Душевне піднесення. || перев. мн. Сукупність фізичної, духовної й розумової енергії людини, необхідної для здійснення якоїсь дії, вчинку і т. ін. || Спроможність, можливість робити що-небудь, діяти. Докладати сил .
• Не під си́лу кому — а) абсолютно, зовсім неможливо або важко; б) нестерпно; в) непосильний, надсильний; г) бракує вміння, здібностей і т. ін.; хтось не може охопити або осягнути якоїсь справи; ґ) не вистачає фізичних сил.

• Ні за я́ку си́лу — нізащо.

• Під си́лу кому — відповідно до фізичних, духовних і т. ін. можливостей кого-небудь.

• Що \[є́ (було́ і т. ін.)\] си́ли — з максимальним напруженням, найбільшою інтенсивністю.


3.
Енергія, що діє на матеріальні тіла. || тільки одн. Міра механічної взаємодії між тілами. Сила тяжіння .

4.
Могутність, влада, авторитет. || Право розпоряджатися на свій розсуд. || Здатність впливати, діяти на кого-, що-небудь, справляти враження на когось. || Той або те, що відіграє вирішальну, головну роль у чому-небудь.
• Ринко́ві си́ли — умови, які впливають на попит і пропозицію на вільному ринку та визначають як ціни, так і поведінку продавців і покупців, кредиторів і позичальників.

• Ма́ти си́лу — а) (з інфін.) могти, бути спроможним; б) мати вплив, владу, авторитет де-небудь; в) (над ким – чим) впливати на кого-, що-небудь, тримати в залежності когось, щось; г) бути дійсним, чинним.


5.
Чинність, дієвість. || Фінансова дієвість (цінних паперів, грошей).

6.
Глибина, значущість (розумових або душевних властивостей, переживань, вражень).
• Електроруші́йна си́ла — скалярна величина, яка характеризує здатність стороннього поля та індукованого електричного поля викликати електричний струм.

• Магніторуші́йна си́ла — скалярна величина, що визначається як лінійний інтеграл напруженості магнітного поля уздовж даного замкненого контура.

• Си́ла електри́чного стру́му — величина, що чисельно дорівнює кількості електрики, яка проходить за одну секунду через поперечний переріз провідника.

• Си́ла зву́ку — величина енергії, що переноситься звуковими хвилями через одиницю поверхні за одиницю часу.

• Си́ла іне́рції — міра діяння прискорюваного тіла на те тіло, що прискорює його.

• Си́ла сві́тла — величина світлового потоку, віднесеного до одиниці тілесного кута, де поширюється потік.

• Си́ла притяга́ння — сила, з якою тіла притягаються одне до одного; в класичній механіці залежить від мас цих тіл і віддалі між ними.


7.
розм. Найсуттєвіше, головне; сутність.

8.
Джерело діяльності, спонукання, могутності, впливу. || перев. мн. Стихійні джерела енергії.

9.
перев. мн. Озброєні війська. Збройні сили . 1

0.
перев. мн. Люди, що належать до якого-небудь виробничого колективу, до однієї професії; люди, зайняті якоюсь спорідненою працею, діяльністю. Продуктивні сили .
• Робо́ча си́ла — а) праця, енергія, спрямовані на створення, виробництво чого-небудь; б) робітники.
1

1.
перев. мн. Частина суспільства або суспільна група, що характеризується певними ознаками або спрямованістю у своїй діяльності, своїх намірах. 1

2.
тільки одн. , розм. Велика кількість, безліч, дуже багато. || у знач. присудк. сл.
• Від (од) си́ли — щонайбільше.

• Збира́тися з си́лами — а) нагромаджувати в собі сили; відпочиваючи, відновлювати свої сили; б) переборюючи, перемагаючи в собі страх, боязкість, непевність і т. ін., зважуватися на що-небудь.

• Свої́ми (вла́сними) си́лами — без чиєї-небудь допомоги, самостійно.
1

3.
фіз. Векторна величина, що надає тілу з певною масою прискорення внаслідок взаємодії з іншими тілами або полем.