сві́тло
I -а, с.
1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє.
• Монохромати́чне сві́тло — електромагнітне випромінювання однієї певної частоти.
• Ки́дати сві́тло на що — розкривати, робити ясним, зрозумілим щось.
• Постава́ти в сві́тлі якому — сприйматися з певного погляду, певним чином.
• У сві́тлі чого — з позиції чогось виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь.
2. перев. з означ. Освітлення, характерне для певного часу доби. || розм. Світанок, схід сонця.
3. Джерело освітлення і пристрій для освітлення в приміщенні та на вулиці. || Освітлення, яке дають освітлювальні прилади. || перев. мн. , заст. Вогник.
4. Місце, звідки йде освітлення; освітлене місце, освітлений простір.
5. розм. Речовина для освітлення.
6. жив. Світле місце, світла пляма на картині, що відтворює найінтенсивніше освітлення певної ділянки зображуваного простору. Контрасти світла й тіней . || фот. Поверхня, звернена до джерела світла, а також зображення самих джерел світла.
7. перен. Блиск очей, що з'являється під впливом радісного, світлого почуття; радісний, світлий, ясний вираз обличчя. || Приємне, радісне почуття.
8. чого і без додатка , перен. Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; те, що робить радісним, щасливим життя. || Уживається як символ істини, розуму, освіти або радості, щастя. II
1. Присл. до світлий 1-3), 5), 6).
2. у знач. присудк. сл. Про наявність світла де-небудь.
Начните вводить слово: