розу́мний
-а, -е.
1. Який має ясний розум (у 1, 2 знач. ) . || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий (про руки, пальці). || Який швидко сприймає, засвоює що-небудь (про тварину). || Який виражає слухняність, вірність людині (про тварину). || перен. Який діє розумно, як людина (про машину). || у знач. ім. розу́мний, -ного, ч. ; розу́мна, -ної, ж. Людина з розумом.
• Яки́й розу́мний! у знач. виг. — уживається при вираженні обурення з приводу чого-небудь.
2. Який керується розумом, виконується з розумом (у 2 знач. ) . || Проникнутий розумом; змістовний (про книгу, твір). || Який містить здоровий глузд, слушні думки і т. ін. || Практично корисний; доцільний. || Мудрий, хитрий. || Який свідчить про освіченість, ученість. || у знач. ім. розу́мне, -ного, с. Те, що відзначається змістовністю, доцільністю.
Начните вводить слово: