при́стань
-і, ж.
1. Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. || Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. || перев. з означ. Вулиця міста або населений пункт, розташований на березі моря або річки.
2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.; пристановище.
• Ві́чна при́стань — могила, кладовище.
3. перев. у сполуч. зі сл. тиха, перен. Місце, в якому можна знайти спокій, задоволення і т. ін.; відчуття спокою, задоволення і т. ін. || Людина, яка створює для кого-небудь відчуття спокою, задоволення і т. ін.
Начните вводить слово: