при́нцип
-у, ч.
1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої-небудь точної науки.
• У при́нципі — в основному, в загальному.
2. Особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось. || Правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства і т. ін. Принцип гласності .
• При́нцип замо́вчування спец. — у системах обробки інформації – принцип, відповідно до якого значення даному повідомленню надається автоматично, коли користувач не назвав одне з припустимих значень.
• При́нцип узго́дженості спец. — у системах обробки інформації – вимога того, щоб в процесі обміну повідомленнями одним і тим же даним надавався один і той самий зміст як джерелом, так і одержувачем.
• При́нцип найбі́льшого сприя́ння — принцип, згідно з яким кожна з держав, що домовляються, зобов'язується надавати іншій такі самі права і пільги в тій або іншій сфері взаємовідносин, які вона вже надала будь-якій третій державі.
3. Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці.
• Піти́ на при́нцип розм. — почати діяти, відкинувши компроміс.
Начните вводить слово: