перспекти́ва
-и, ж.
1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. || Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення. || Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача.
2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину.
3. Простір, якого можна охопити оком; вид у далину.
4. перев. мн. перспекти́ви, -ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось. || Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього. || Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому.
• У перспекти́ві — а) на другому плані (картини, краєвиду і т. ін.); б) в майбутньому; у дальшому розвитку.
Начните вводить слово: