Украинский толковый словарь ПЕОН пео́н I -а, ч. 1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. 2. Те саме, що пеан 1). II -а, ч. У США та країнах Латинської Америки 17-18 ст. – сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності перетворився на боргового раба.
