ПАРА: значение слова

ПАРА (Рara), шт. на С. Бразилии. 1253 т. км ² . Нас. 5,4 млн. ч. (1995). Адм. ц.- Белен.

ПАРА́, см. Белен .

ПАРА (тур. раrа, от перс. пара - кусок),

• серебр. монета Турции, в обращении с 1623; с 1930 П. используется только как счётная единица, равная 1/ ₄₀ куруша.

• Серебр. монета Крымского ханства (17 в.).

• Медная монета, выпускавшаяся Россией для Молдавии и Валахии в период воен. действий в 1771-74.

ПА́РА СИЛ, две равные по величине и противоположные по направлению параллельные силы, приложенные к одному телу. П.с. не имеет равнодействующей. Кратчайшее расстояние между линиями действия сил, образующих П.с., наз. плечом пары. Действие П.с. на тело характеризуется моментом П.с.- произведением одной из сил на плечо.

ПА́РА -ы, ж. Два однородных предмета, вместе употребляемые и составляющие целое. П. вёсел. П. сапог. Две штуки че-го-н. (прост.). П. яблок. Мужской костюм (брюки и пиджак или сюртук, фрак). Сшить новую пару. Фрачная п. Упряжка в две лошади. Ездить на паре. Два лица, находящиеся, действующие вместе, объединённые чем-н. общим. Идти парами. Танцующая п. Супружеская п. В паре с кем-н. быть, работать (вдвоём). В нек-рых выражениях: лицо, входящее в такое объединение или подходящее для него (разг.). Не п. кто кому-н. (не подходит, не соответствует). Найти (искать) себе пару. Остаться без пары. Небольшое количество чего-н., несколько (прост.). Вызвать на пару слов (чтобы поговорить немного). На пару минут. То же, что двойка (во 2 знач.) (прост.). Схватил пару по химии. * Пара пустяков (разг.) - совершенный пустяк (в 1 знач.), пустяковое дело. На пару с кем (прост.) - вместе, вдвоём. Работать на пару. Два сапога пара (разг. ирон.) - о двух людях, вполне сходных, подходящих друг к другу, в особенности по своим недостаткам. II уменьш. парочка, -и, ж. (к 1, 2, 4 и 5 знач.).

па́ра

I -и, ж.

1. Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані частини чого-небудь. || розм. Предмет, що складається з двох однакових і з'єднаних разом частин. || У машинобудуванні – з'єднання двох стичних ланок, що дозволяє їх відносний рух.
• Колі́сна па́ра — вісь із насадженими на неї двома колесами.

• Па́ра сил фіз. — дві паралельні та рівні сили, що спрямовані в протилежні боки і діють в одній площині.


2. з означ. Чоловічий костюм (штани і піджак або сюртук, фрак і т. ін.).

3. Двоє коней або волів, яких запрягають разом. || Двоє коней, запряжених в екіпаж, віз і т. ін.

4. Дві істоти, що знаходяться і діють разом або зв'язані чим-небудь спільним; двоє як щось ціле.
• На па́ру — разом, удвох із ким-небудь.


5. у знач. присл. па́рами. Удвох, по два.

6. у знач. присудк. сл. , розм. Схожий на іншого за якимись якостями, у якомусь аспекті.
• До па́ри — про кого-небудь, схожого на когось іншого, або про щось, схоже на що-небудь інше.


7. Чоловік і жінка як подружжя. || Один із членів подружжя. || у знач. присудк. сл. Такий, що годиться іншому в подружжя.
• До па́ри бу́ти — бути подружжям, бути одруженими.


8. у знач. числ. , розм. Дві штуки (звичайно про предмети побуту); два.

9. Невелика кількість чого-небудь; декілька. 1

0. розм. Незадовільна оцінка учня; двійка. II -и, ж.

1. Газ, що в нього перетворюється вода у процесі випаровування; газуватий стан води. || Такий газ як рушійна сила деяких машин. || Вид…

сущ. жен. рода два предмета пара
• пара пустяков -- дрібниці

• по пару -- до пари

• два сапога пара -- обоє рябоє
от слова: пар   сущ. муж. рода капли воды пара імен. жін. роду от слова: пар   сущ. муж. рода с.-х. земляпар -у