зако́н
-у, ч.
1. про що і без додатка , юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн. , без додатка . Сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспільні відносини людей; втілення найвищої влади в суспільстві. || у знач. присудка , перен. Те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління, обов'язкове для неухильного виконання.
• Зако́н Бо́жий — у школі – спеціальна дисципліна, що вивчає основи православного віровчення.
• Зако́н ва́ртості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєво сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. **
• Зако́н по́питу і пропози́ції — особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник.
• І́менем зако́ну — владою, наданою чинним законодавством.
• По́за зако́ном бу́ти (перебува́ти і т. ін.) — бути позбавленим громадянських прав, заступництва з боку державних органів.
• Сухи́й зако́н — заборона вживати алкогольні напої.
2. кого , чого , чий і без додатка . Загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки. || Звичай, обряд.
• Зако́ни Ману́ — пам'ятка давньоіндійського права; збірник наказів та правил, які регламентують поведінку індійця у приватному та громадському житті.
3. чого , перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, що випливають із самої суті справи.
• Зако́н пі́длості жарт. , розм. — переважна реалізація гіршого з двох можливих варіантів.
4. чого і без додатка . Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності; закономірність (у 2 знач. ) . || Основне положення якої-небудь науки, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі або суспільстві. || Що-небудь неминуче, незаперечне, що є виявом певної закономірності.
• Зако́н вели́ких чи́сел — закон, згідно з яким загальна закономірність не може бути виявлена на основі частинних проявів, випадків, а лише на основі великої кількості спостережень, що виключають випадкові чинники.
• Зако́н збере́ження ене́ргії — один з основних законів природознавства, згідно з яким енергія не виникає з нічого і не зникає безслідно, а тільки перетворюється з одного виду на інший в еквівалентних кількостях.
5. Сукупність догм (основних положень) якої-небудь релігії, віровчення.
• Зако́н бра́ти; У зако́н уступа́ти , заст. — а) брати шлюб, вінчатися з ким-небудь; б) приймати постриг, стригтися в ченці (черниці).
Начните вводить слово: