експози́ція
-ї, ж.
1. Частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і т. ін. || Перший розділ музичного твору, в якому дано виклад основних тем.
2. Систематизоване розміщення експонатів, що дає більш-менш закінчене уявлення про певне коло предметів чи проблем. || Самі експонати, розміщені в певній системі, у певному порядку.
3. Кількість освітлення, яку одержує світлочутливий матеріал під час фотографування. || Те саме, що видержка 3).
4. муз. Частина або розділ будь-якої музичної форми, що містить початковий виклад основного матеріалу. || Назва першого розділу у фузі, сонатній формі, рондо-сонаті.
5. Тривалість дії шкідливого чинника на організм.
Начните вводить слово: