до́ля
I -і, ж.
1. Перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. || Умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється. || Бажане, щасливе життя.
2. Стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось. II -і, ж.
1. Частина розміру музичного такту.
• До́ля та́кту — одиниця метру, музичного розміру.
• Си́льна до́ля — частина розміру музичного такту, на яку припадає наголос.
2. У старій російській системі мір – одиниця маси (ваги), що дорівнювала 44,435 мг.
Большой русско-украинский словарь
ДОЛЯ
сущ. жен. рода
1. часть чего-нибудь
2. анат. частка
• 1. быть в доле -- бути на паях
• делить на равные доли -- дiлити на рiвнiчастки
• доля правды (истины) -- частка доля правди (iстини)
• *на мою долю -- на мою долю (пайку)
• 2. лобная доля -- лобова частка
• височная доля -- скронева частка
сущ. жен. рода , только ед. ч.
1. судьба, участь
2. муз.
3. старинная мера веса доля
• счастливая доля -- щаслива доля
1. часть чего-нибудь
2. анат. частка
• 1. быть в доле -- бути на паях
• делить на равные доли -- дiлити на рiвнiчастки
• доля правды (истины) -- частка доля правди (iстини)
• *на мою долю -- на мою долю (пайку)
• 2. лобная доля -- лобова частка
• височная доля -- скронева частка
сущ. жен. рода , только ед. ч.
1. судьба, участь
2. муз.
3. старинная мера веса доля
• счастливая доля -- щаслива доля