диви́тися
дивлю́ся, ди́вишся; мн. ди́вляться; недок.
1. куди , на кого – що , в що . Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь. || без додатка . Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось цікаве, приховане і т. ін. || розм. Намагатися знайти очима кого-, що-небудь. || у що . Спостерігати за чим-небудь за допомогою оптичного приладу. || наказ. сп. дивись! ( перев. скорочено : див.). Уживається як знак посилання в тексті.
• Ди́влячись як; Ди́влячись де; Ди́влячись коли́; Ди́влячись яки́й і т. ін. — залежно від того, як (де, коли, який і т. ін.).
2. перен. Звертатися думками до кого-, чого-небудь, кудись. || на кого – що і без додатка . Робити що-небудь предметом своєї уваги; спостерігати. || Звертати увагу, зважати на кого-, що-небудь. || Брати приклад з кого-небудь. || Виявляти зацікавлення, інтерес до кого-, чого-небудь.
3. на що , перен. Мати певну думку стосовно до чого-небудь, ставитись певним чином. || Вважати ким-, чим-небудь; приймати за когось, щось.
4. за ким – чим або з спол. щоб. Наглядати за ким-, чим-небудь, піклуватися про кого-, що-небудь.
5. розм. Виявляти нерішучість, розгубленість чи байдужість, безсторонність до кого-, чого-небудь.
6. Оглядати, розглядати кого-, що-небудь з метою ознайомлення. || Розглядати себе; видивлятися. || Проглядаючи, знайомитися із змістом чого-небудь. || Бути глядачем у театрі, брати участь у перегляді вистави і т. ін. || рідко . Оглядати з метою встановлення чого-небудь.
7. на що , у що , перен. Бути повернутим, виходити куди-небудь. || Бути скерованим, спрямованим куди-небудь.
8. перен. , рідко . Мати який-небудь вигляд, виглядати як-небудь.
9. наказ. сп. диви́сь!, диві́ться!; у знач. виг. : а) виражає зауваження, застереження, погрозу; б) виражає здивування, подив, докір, обурення. 1
0. наказ. сп. диви́сь!, розм. , у знач. вставн. сл. Можливо. 1
1. 1 ос. теп. ч. дивлю́сь, ди́вимось, у знач. вставн. сл. помічаю, помічаємо; бачу, бачите.
Начните вводить слово: