бе́рег
-а, ч.
1. Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.
• Пусти́тися бе́рега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися.
2. чого і без додатка . Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.
3. Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.).
4. тільки мн. Краї тканини, посуду. || Краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля.
Начните вводить слово: